Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі

Ескішехір Пам'яткиМузей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі

Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі

Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена (Yılmaz Büyükerşen Balmumu Heykeller Müzesi) — єдиний у Туреччині профільний музей такого формату та одна з головних культурних візитних карток міста Ескішехір. У п'яти залах зібрано 198 воскових скульптур: від Ататюрка та османських султанів до Юнуса Емре, Мерилін Монро та Бариша Манчо. Музей дивовижний насамперед тим, що його творець — чинний мер Ескішехіра, доктор економічних наук і скульптор-самоук Йилмаз Бюйюкершен — особисто виліпив багато фігур. Це рідкісний приклад авторського музею, де особистість автора не поступається за силою самим експонатам. Музей відкрився 19 травня 2013 року і швидко став обов'язковою зупинкою на маршруті по «реабілітованому» Ескішехіру — місту, яке Бюйюкершен перетворив із провінційного центру на одну з найдоглянутіших малих столиць Туреччини.

Історія та походження

Історія музею невіддільна від біографії його засновника. Йилмаз Бюйюкершен народився 1937 року в Ескішехірі, захистив докторську дисертацію з економіки, був ректором Анадолуського університету та одним із «батьків» турецької дистанційної освіти. З 1999 року він є незмінним мером міста від Республіканської народної партії. Паралельно з адміністративною кар'єрою Бюйюкершен серйозно займався скульптурою, а в 1980-х захопився технікою роботи з воском. У 1996 році в кампусі Анадолуського університету він відкрив невелику галерею своїх воскових робіт, яка стала прообразом майбутнього музею.

На початку 2010-х колекція Бюйюкершена налічувала вже кілька десятків фігур, а популярність Ескішехіра як туристичного напрямку стрімко зростала. Міська адміністрація виділила будівлю на бульварі Ататюрка в історичній частині Одунпазари, і 19 травня 2013 року музей відкрився для широкої публіки. Дата символічна: 19 травня в Туреччині — державне свято, день початку Війни за незалежність і приїзду Ататюрка до Самсуна в 1919 році. Так посил музею був заданий з самого початку: історія Туреччини — від Османської імперії до республіки та сучасної культури — розказана через обличчя та погляди.

За роки роботи колекція розширювалася: додавалися нові персонажі, перероблялися декорації, з’являлися інтерактивні сцени. Усі доходи від музею, за рішенням муніципалітету, спрямовуються на освіту дівчат і студентів з обмеженими можливостями. Це зробило проєкт не лише культурним, а й соціальним — рідкісна для турецьких муніципальних інституцій конфігурація.

Архітектура та що подивитися

Музей розташований у сучасній будівлі на бульварі Ататюрка в районі Одунпазари — у крокової доступності від інших визначних пам'яток: однойменного історичного кварталу з османськими дерев'яними будинками, річки Порсук і набережної з гондолами. Постійна експозиція займає п'ять залів (А, B, C, D, E), кожен зі своєю темою. Фігури розміщені в реалістичних декораціях, зі сценічним світлом і звуковим супроводом — це не статична галерея, а серія мізансцен.

Зал А: Ататюрк і Османська імперія

Головний зал присвячений Мустафі Кемалю Ататюрку, його родині та Війні за незалежність. Тут же розташована «галерея султанів»: Мехмед II Завойовник, Селім I Грозний, Сулейман Пишний, а також менш відомі правителі, зокрема Фатіх і Абдул-Хамід II. Реконструйовано історичні сцени: молодий Ататюрк за робочим столом у Самсуні, церемоніальна зустріч у палаці Долмабахче. Фігури виконано з етнографічною точністю — від вишивки на кафтанах до металевих деталей зброї.

Зал B: наука, спорт, мистецтво та медіа

Найбільш «багатоголосий» зал. Тут зібрані турецькі та зарубіжні діячі авіації, залізничної справи, журналістики, промисловості, науки та спорту. Поруч із ними — зірки турецької естради та кіно: Джунейт Аркын, Бариш Манчо, Кемаль Сунал, Зекі Мюрен. З іноземних постатей — Мерилін Монро, Альберт Ейнштейн, світові лідери XX століття. Логіка залу — показати багатошаровість модернізації Туреччини, в якій «свої» та «чужі» імена співіснують в одній культурній пам’яті.

Зал C: історичні особистості

Зал присвячений героям далекого минулого. Тут стоять Юнус Емре — анатолійський містик-поет XIII століття, чиї вірші лягли в основу турецької літературної мови, і Насреддін Ходжа — збірний образ народного мудреця з осликом. Поруч — вчені епохи раннього ісламу, мандрівники, реформатори. Це «генеалогічний» зал музею, що відповідає на питання: на чиїх плечах стоїть сучасна турецька ідентичність.

Зал D: демократія

Найбільш дискусійний і водночас найемоційніший зал. Теми — становлення турецької республіканської демократії, багатопартійність, ключові події XX століття. За рішенням автора фотографування тут заборонено: відвідувачеві пропонується провести всередині 10–15 хвилин у повній концентрації. Це рідкісне рішення для сучасного музею, і воно працює: зал сприймається як простір особистих роздумів.

Зал E: персональна експозиція автора

Заключний зал присвячений самому Йилмазу Бюйюкершену. Тут представлені його робочі інструменти, ескізи, фотодокументація процесу створення фігур та автопортретні воскові скульптури. Це рідкісна можливість побачити «кухню» автора і зрозуміти, наскільки копітка ця робота: на одну фігуру у майстра йде від 4 до 6 місяців.

Цікаві факти та легенди

  • Йилмаз Бюйюкершен — єдиний у світі чинний мер великого міста, який особисто створює воскові скульптури музейного рівня. Багато колег по партії та опонентів особисто позували йому для майбутніх експонатів.
  • Усі доходи музею спрямовуються на стипендії для студенток та студентів з обмеженими можливостями. Це рішення закріплено в установчих документах і не залежить від зміни муніципальної влади.
  • Дата відкриття — 19 травня 2013 року — збігається з днем початку Війни за незалежність Туреччини. Цей символізм спеціально підкреслюється в експозиції головного залу.
  • Воскові фігури Бюйюкершена виставлялися в Анкарі, Стамбулі та за кордоном задовго до відкриття постійного музею. За експертною оцінкою, його техніка близька до школи мадам Тюссо, але з більшою увагою до деталей національного костюма.
  • У залі демократії заборонено фотографувати — це єдиний у Туреччині музейний зал із повною забороною фотографування з концептуальних, а не охоронних міркувань.
  • Ескішехір завдяки таким проєктам, як цей музей, набережна Порсука та Sazova Park, у 2010-х роках отримав неофіційний титул «турецького Зальцбурга» — за увагу до міського дизайну та культурних інституцій.

Як дістатися

Музей розташований в Одунпазарі — історичному центрі Ескішехіра — на бульварі Ататюрка. Орієнтир — пішохідна зона між набережною річки Порсук і кварталом старих османських будинків. З будь-якої точки центру до музею 10–15 хвилин пішки. Адреса: Atatürk Bulvarı, Odunpazarı, Eskişehir.

Ескішехір — великий транспортний вузол Центральної Анатолії. Зі Стамбула найзручніше добиратися швидкісним поїздом YHT (близько 3 годин), з Анкари — на YHT за 1,5 години. Місцевий аеропорт Хасан Полатканн приймає переважно внутрішні рейси. Від залізничного вокзалу до музею близько 2 км: можна дійти пішки за 25 хвилин вздовж набережної Порсука або взяти таксі (коротка поїздка). Містом зручно пересуватися на сучасному трамваї, зупинка «Şarhöyük» або «Atatürk Lisesi» — найближчі до музею.

Поради мандрівникові

Музей працює майже цілий рік, зазвичай з вівторка по неділю; точний розклад краще уточнювати на сайті муніципалітету Ескішехіра (esmek.eskisehir.bel.tr) перед візитом. Понеділок — вихідний. На огляд усіх п'яти залів закладайте 1,5–2 години: матеріал насичений, і тут хочеться затримуватися біля кожної сцени.

Найкращий час для відвідування — ранкові години буднів або друга половина дня після 16-:00у, коли шкільні групи вже розходяться. У вихідні та під час турецьких канікул біля кас бувають черги. Квитки зазвичай недорогі (за турецькими мірками), а дохід цільовий — на стипендії. Для сімей з дітьми музей ідеальний: яскраві фігури, зрозумілі сцени, інтерактивні елементи. У залі D слід нагадати дітям і собі про заборону на фотографування.

Музей легко поєднати в один маршрут з іншими «фірмовими» проектами Ескішехіра: квартал Одунпазари з кольоровими дерев'яними будинками та Музеєм сучасного скла, парк Сазова з замком і зоопарком, набережна Порсук з гондолами у венеціанському стилі та Музей піни (Lületaşı Müzesi), присвячений знаменитій ескішехірській декоративній породі. На повноцінне знайомство з містом варто закладати щонайменше півтора-два дні, і музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в цьому маршруті — обов'язкова і найособистіша зупинка: ніде в Туреччині ви не зустрінете настільки органічного поєднання міської політики, мистецтва та соціальної місії в одній експозиції.

Для нас важливий Ваш комфорт, для того щоб прокласти маршрут, натисніть на потрібний маркер
Зустріч за хвилин до початку
Вчера 17:48

Також за темою

Cyaneae (Кіанеї) — місто саркофагів Лікії поблизу Демре
Cyaneae (Кіанеї) — місто саркофагів Лікії поблизу Демре
Вчера 17:48
Güvenpark у Кизлаї — пам’ятник Безпеці та серце Анкари
Güvenpark у Кизлаї — пам’ятник Безпеці та серце Анкари
Вчера 17:48
Стара мечеть (Мерсін) — історія та архітектура Eski Cami
Стара мечеть (Мерсін) — історія та архітектура Eski Cami
Вчера 17:48
Багаран — стародавня столиця Вірменії в провінції Карс
Багаран — стародавня столиця Вірменії в провінції Карс
Вчера 17:48
Часто задавані питання — Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі Відповіді на поширені запитання про Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі. Інформація про роботу, можливості та використання сервісу.
Це єдиний у Туреччині спеціалізований музей воскових фігур. Його головна особливість — усі або більшість скульптур створені однією людиною: чинним мером Ескішехіра, доктором економічних наук і скульптором-самоуком Йилмазом Бюйюкершеном. На виготовлення кожної фігури у нього йде від 4 до 6 місяців. Таке поєднання політичної кар'єри, авторського мистецтва та музейної інституції не має аналогів у світі.
Вартість вхідного квитка за турецькими мірками невисока. Точні ціни можуть змінюватися, тому перед візитом краще уточнити актуальний тариф на сайті муніципалітету Ескішехіра (esmek.eskisehir.bel.tr). Важливий момент: усі виручені кошти цільовим чином спрямовуються на стипендії для студенток та студентів з обмеженими можливостями — це закріплено в установчих документах музею.
Фотографування заборонено в Залі D, присвяченому становленню турецької республіканської демократії. Це єдиний подібний випадок у Туреччині: заборону введено з концептуальних, а не охоронних міркувань. Автор музею хоче, щоб відвідувач провів у залі 10–15 хвилин у повній концентрації, без смартфона. В інших чотирьох залах зйомка, як правило, дозволена.
Йилмаз Бюйюкершен народився 1937 року в Ескішехірі. За освітою він доктор економічних наук, був ректором Анадолуського університету та одним із засновників системи дистанційної освіти в Туреччині. З 1999 року — незмінний мер Ескішехіра. Скульптурою та роботою з воском він захопився у 1980-х, а в 1996 році відкрив невелику галерею в кампусі університету. До 2013 року колекція переросла у повноцінний музей. Бюйюкершен — єдиний у світі чинний мер великого міста, який особисто створює воскові фігури музейного рівня.
Так, музей чудово підходить для сімей з дітьми. Фігури розміщені в реалістичних декораціях зі світловим та звуковим супроводом — це живі сцени, а не нудна статична галерея. Дітям цікаві впізнавані персонажі, історичні костюми та деталі. Єдине, про що варто нагадати дитині заздалегідь: у Залі D фотографувати заборонено.
У п’яти залах музею зібрано 198 воскових скульптур. Серед них — Ататюрк і його оточення, османські султани (Мехмед II, Сулейман Пишний, Селім I та інші), анатолійський поет-містик Юнус Емре, народний мудрець Насреддін Ходжа, турецькі зірки кіно та естради (Бариш Манчо, Кемаль Сунал, Зекі Мюрен), а також зарубіжні діячі — Мерилін Монро, Альберт Ейнштейн і світові лідери XX століття.
Музей працює майже цілий рік, зазвичай з вівторка по неділю. Понеділок — вихідний день. Розклад може змінюватися залежно від свят та сезону, тому перед поїздкою рекомендується перевірити актуальні години роботи на офіційному сайті муніципалітету Ескішехіра.
Найкращий час — ранок у будні або друга половина дня після 16::00у, коли шкільні групи вже розходяться. У вихідні та під час турецьких шкільних канікул біля кас утворюються помітні черги. Якщо ви плануєте відвідати музей у високий сезон, краще вибрати будній день.
Усі доходи від продажу квитків, згідно з рішенням муніципалітету Ескішехіра, спрямовуються на стипендії для студенток та студентів з інвалідністю. Ця умова закріплена в установчих документах і не залежить від того, хто керує містом. Таким чином музей поєднує культурну та соціальну функції — рідкісний випадок для муніципальних установ Туреччини.
Ні, музей — це повністю самостійний авторський проект. За оцінками експертів, техніка Бюйюкершена близька до школи Madame Tussauds, проте його роботи вирізняються особливою увагою до деталей національного костюма та історичного контексту. Фігури майстра експонувалися в Анкарі, Стамбулі та за кордоном ще до відкриття постійного музею у 2013 році.
Дата обрана навмисно: 19 травня в Туреччині — державне свято, День пам’яті Ататюрка та початку Війни за незалежність, коли 1919 року Ататюрк прибув до Самсуна. Цей символізм спеціально підкреслюється в експозиції головного залу, присвяченого Ататюрку та Османській імперії.
Для повноцінного огляду всіх п’яти залів рекомендується виділити 1,5–2 години. Експозиція насичена: кожна сцена оформлена з деталями, які хочеться розглянути. Зал D вимагатиме окремих 10–15 хвилин вдумливого споглядання без фотоапарата. Якщо ви з дітьми або цікавитеся турецькою історією, можливо, затримайтеся довше.
Керівництво користувача — Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі Керівництво користувача Музей воскових фігур Йилмаза Бюйюкершена в Ескішехірі з описом основних функцій, можливостей і принципів використання.
Визначте оптимальний спосіб дістатися до Ескішехіра. Зі Стамбула найзручніше їхати швидкісним поїздом YHT — близько 3 годин. З Анкари — на YHT за 1,5 години. Місцевий аеропорт Hasan Polatkan приймає переважно внутрішні рейси. На знайомство з містом і музеєм варто закладати мінімум півтора-два дні: крім музею тут є квартал Одунпазари, набережна Порсук і парк Sazova.
Музей розташований на бульварі Atatürk Bulvarı в історичному районі Одунпазари. З будь-якої точки центру до нього 10–15 хвилин пішки. Від залізничного вокзалу — близько 2 км: можна пройти пішки за 25 хвилин уздовж набережної річки Порсук або взяти таксі. На міському трамваї найближчі зупинки — «Şarhöyük» або «Atatürk Lisesi».
Перед візитом перевірте актуальні години роботи та вартість квитка на сайті муніципалітету Ескішехіра (esmek.eskisehir.bel.tr): розклад може змінюватися у святкові дні. Музей не працює по понеділках. Щоб уникнути черг, приходьте у будні дні вранці або після 16::00у — у цей час менше організованих шкільних груп.
Почніть із Залу А — головного залу з фігурами Ататюрка, його оточення та галереєю османських султанів. Перейдіть до Залу B: тут представлені турецькі та іноземні діячі науки, кіно, естради та спорту — від Бариша Манчо до Мерилін Монро. У Залі C — історичні особистості: Юнус Емре, Насреддін Ходжа, вчені та реформатори. Приділяйте час деталям декорацій: фігури виконані з етнографічною точністю.
Перед входом до Залу D відкладіть смартфон: тут діє повна заборона на фотографування — єдиний такий випадок у Туреччині, запроваджений з концептуальних міркувань. Проведіть у залі 10–15 хвилин без гаджетів: тема залу — становлення турецької демократії, і автор навмисно створив тут простір для особистих роздумів.
Заключний зал E присвячений самому Йилмазу Бюйюкершену: тут представлені його робочі інструменти, ескізи, фотодокументація процесу та автопортретні воскові скульптури. Це чудова нагода оцінити масштаб роботи: на створення однієї фігури йде від 4 до 6 місяців. Після огляду — гарний момент для запитань на касі або в сувенірній зоні.
Музей зручно включити до маршруту історичним центром: поруч розташовані квартал Одунпазари з кольоровими османськими дерев'яними будинками та Музеєм сучасного скла, набережна річки Порсук з гондолами, а також Lületaşı Müzesi — Музей піни, присвячений знаменитій ескішехірській декоративній породі. До всіх об'єктів можна дістатися пішки, що робить Ескішехір одним із найкомпактніших міст Туреччини для пішохідного туризму.